Вызов консультанта
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
Скупо про делікатне

Практика переходу українських компаній на МСФЗ свідчить, що топ-менеджмент найчастіше насторожено ставиться до міжнародних стандартів, вважаючи, що вони вимагатимуть оприлюднити дані доволі делікатної природи. Насамперед тут ідеться про виплати, здійснені компаніями на користь керівників вищої ланки. 
У керівництва наших акціонерних товариств уже є певний досвід у цьому питанні. 

Вимоги українського регулятора

Уже давно деякі приписи ДКЦПФР наполягають на розкритті акціонерними товариствами даних про винагороди менеджерам. Ставлення до цих "вказівкок" у менеджерів підприємств різне.

Деякі компанії щиро розкривають усі відомості про відповідні виплати.

Наприклад, у звіті АТ "Бахчевик" за 2008 рік наведено такі дані про доходи головбуха:

"За отчетный период получила 24868 грн. Премия составила сумму 4418 грн. В натуральной форме получила зерно 2,919 т по льготным ценам на сумму 1836 грн.".

Інші підприємства всіляко ухиляються від оприлюднення подібних даних.

Деякі з них обходяться відсильною інформацією без подальшої конкретизації. Скажімо, у звіті Донецького машинобудівного заводу "Астра" простодушно зазначено: "розмір винагороди згідно зі штатним розписом".

А деякі включають до своєї звітності і взагалі зухвалі положення, які свідчать про відмову від оприлюднення даних. Відповідальність за невиконання вимог регулятора підприємства-"відмовники" або беруть на себе, або перекладають на плечі посадових осіб.

Наприклад, у звіті Новоіванівського цукрозаводу сказано: "Товариство вважає недоцільним розкривати інформацію про розмір винагороди".

А от у звіті меткомбінату "Азовсталь" відмова пояснюється позицією самої посадової особи: "Посадова особа не дала згоди на розголошення відомостей про розмір винагороди".

Хай там як, наближення МСФЗ посилило занепокоєння керівників наших ПАТ. Адже більшість із них багато чули про те, що МСФЗ покликані зробити фінансову діяльність підприємства максимально прозорою.

З тезою про прозорість МСФЗ-звітів навряд чи хто-небудь сперечатиметься. Однак слід взяти до уваги, що МСФЗ – це стандарти, написані розумними людьми для розумних людей. Тому чекати від них самодурства, нерідко властивого вітчизняній нормативці, не слід. У делікатних питаннях МСФЗ виявляють абсолютно європейську виваженість.

Вимоги МСФЗ

Потрібно сказати, що деякі компанії, подаючи звіти за МСФЗ, виявляють дивовижну відвертість.

Наприклад, МСФЗ-звіт за 2009 рік компанії "Миронівський хлібопродукт" містить такі дані:

"Компенсация ключевым менеджерам

Совокупная сумма вознаграждения, выплаченная директору Юрию Косюку в течение 2009, 2008 и 2007 гг., была 1822 тыс. долл., 1804 тыс. долл. и 1620 тыс. долл. соответственно, в виде зарплаты.

На протяжении 2009, 2008 и 2007 гг. мистер и миссис Косюк получили выгоды в виде определенных активов текущей стоимостью 287 тыс. долл., 223 тыс. долл. и 3014 тыс. долл. соответственно. В эти активы включены транспортные средства, которые используются с 2007 года текущей стоимостью 2807 тыс. долл.".

Звісно, побачивши такі звіти, переважна більшість українського директорату стане непримиренними супротивниками МСФЗ.

Але тут слід мати на увазі, що нерідко фактичні розкриття виходять далеко за межі мінімальних вимог. Відбувається це з різних причин.

В одних випадках керівники компаній прагнуть виявити підвищену відвертість, щоб переконати потенційних кредиторів (інвесторів), яким надається МСФЗ-звітність, у своїй чесності та прозорості свого бізнесу.

В інших випадках підвищені вимоги щодо розкриття даних висуваються не самими МСФЗ, а регламентом біржі, на якій розміщуються цінні папери підприємства, або місцевими регуляторними актами під час реєстрації.

Прикладом може бути МСФЗ-звіт за 2009 рік компанії РУСАЛ. Відповідно до вимог глави 161 Статуту компаній Гонконгу (section 161 of the Hong Kong Companies Ordinance) підприємство зазначає, що Олег Дерипаска отримав 27,9 млн. USD у якості зарплати, компенсацій, вигод у вигляді певних премій (Salaries, allowances, benefits in kind and discretionary bonuses).

Але мінімальні вимоги, висунуті МСФЗ, не настільки суворі.

МСБО 24 вимагає подавати суми менеджерських компенсацій у розрізі таких видів виплат:

– короткострокові виплати (short-term employee benefits);

–виплати при звільненні (post-employment benefits);

– інші довгострокові виплати (other long-term benefits);

– виплати при скороченні (termination benefits);

– виплати, засновані на акціях (share-based payment).

Як бачимо, стандарт наполягає на розкритті даних не тільки про зарплати, премії та платежі акціями, але й про "золоті парашути".

Важливо, що всі ці виплати відображаються у звіті не персоніфіковано, а загальною сумою.

Тому найчастіше компанії доволі стримано відображають розкриття відповідної інформації.

Поглянемо, як подають відповідні відомості в МСФЗ-звіті пивоварної компанії "Балтика" за 2010 рік:

"Вознаграждения руководящим сотрудникам

Вознаграждения, полученные ключевыми руководящими сотрудниками в отчетном году, составили следующие суммы, отраженные в составе затрат на персонал (см. Пояснение 9):

тыс. руб.  

2010 

2009 

Заработная плата и премии  

398169 

427026 

Обязательные взносы в фонды социального страхования  

5503 

2719 

Отчисления, относящиеся к пенсионным планам с установленными взносами

11003 

9989 

Выплаты в связи с расторжением трудового договора 

26427

441102

449734".

Звернемо увагу на те, що соцвідрахування розцінюються в системі МСФЗ як виплати на користь працівників. Це стосується як державного, так і недержавного обов'язкового соцстрахування.

Деякі компанії в складі відповідних розкриттів зазначають чисельність працівників, які належать до когорти топ-менеджменту.

Ось як виглядають відповідні примітки Донецької паливно-енергетичної компанії в МСФЗ-звіті за 2009 рік:

"Вознаграждение основных руководителей

В состав основного управленческого персонала входят девять руководителей высшего звена (в 2008 году – восемь руководителей высшего звена). В 2009 году общая сумма вознаграждения основных руководителей была включена в административные расходы и составила 40 миллионов гривен (в 2008 году – 28 миллионов гривен). Вознаграждение основных руководителей состоит из заработной платы, премий и выходного пособия.

1 января 2009 года Группа заключила с руководством высшего звена договор в программе долгосрочного стимулирования. Согласно этой программе руководителям высшего звена выплачивается денежная сумма в размере 2 % от прироста чистой стоимости Компании за весь срок действия программы по сравнению с оценочной капитализацией Компании. Размер коллективного премиального фонда не превышает 100 миллионов долларов США. Стоимость Группы оценивается на основании котировок ее акций, если акции котируются на фондовой бирже, или результатов независимой оценки с использованием оценочных методик, утвержденных Наблюдательным советом. 30 % премиального вознаграждения подлежат выплате на дату промежуточной оценки 31 декабря 2010 года, а оставшиеся 70 % – в 2012 году". 

Виконуючи інші вимоги МСБО 24, підприємства іноді розкривають і інші дані про фінансові взаємини з топ-менеджерами.

Наприклад, у МСФЗ-звітності компанії "Транснефть" за 2009 рік наводяться відомості не тільки про зарплату та з компенсації у разі звільнення, але й про позики, надані начальству за рахунок компанії:

"Вознаграждения членам Совета директоров утверждаются Общим годовым собранием акционеров.

(млн. руб.)

Год, закончившийся
31 декабря 2009 

Год, закончившийся
31 декабря 2008 

Заработная плата и премии 

761 

277 

Выплаты, связанные с увольнениями 

16 

Прочие 

25 

10 

802 

296 


Займы, выданные основному управленческому персоналу, составили:

2009 

2008 

на 1 января 

59 

– 

Выдано  

41 

68 

Погашено  

71 

на 31 декабря 

29 

59 

срок погашения менее года 

13 

59 

срок погашения более года 

16 

–". 

Таким чином, керівникам українських підприємств, які переходять на міжнародні стандарти фінансової звітності, потрібно бути готовими до розкриття даних про платежі на користь топ-менеджменту.

І тут навряд чи можна буде відбутися формулюваннями про відмову від розголошення таких відомостей. Адже МСФЗ, не вимагаючи оприлюднення персоніфікованих даних, тим самим не зачіпають нічиїх особистих інтересів.

І якщо припустити, що метою складання МСФЗ-звіту дійсно є задоволення інформаційних потреб прогресивної громадськості, то громадськість із цікавістю і напевно з вдячністю прийме відомості про те, наскільки значними є апетити корпоративного начальства.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ