Вызов консультанта
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ООО "ЛИГА ЗАКОН"
На чому базуються дивіденди

У звіті нашої компанії, складеному за МСФЗ, прибутку немає. У звіті, складеному за П(С)БО, прибуток є. Чи можемо ми нарахувати дивіденди виходячи з прибутку, відображеного в П(С)БО-звіті?

Тема ця делікатна й, безумовно, неоднозначна.

Почнемо з того, що дивіденд – це не що інше, як частина прибутку. Про це прямо сказано в статті 116 Цивільного кодексу. Це значить, що якщо немає прибутку, то не може бути й мови про дивіденди.

Але прибуток може визначатися за різними правилами з різною метою. Бухгалтерам не потрібно розказувати, що він може бути щонайменше двох видів: "бухгалтерським" і "податковим". В управлінських регістрах прибуток також може розраховуватися по-своєму.

Так уже повелося, що з метою нарахування дивідендів використовується показник фінансового (бухгалтерського) прибутку. Юристи зазначають, що в Україні підставою для цього є саме визначення дивідендів, що ґрунтується на показнику "чистого прибутку" (див. п. 1 ст. 30 Закону "Про акціонерні товариства", п. 4 П(С)БО 15), який фіксується саме у фінансовій (бухгалтерській) звітності. А податкове визначення дивідендів прямо апелює до бухгалтерських нормативів (пп. 14.1.49 Податкового кодексу).

База для нарахування дивідендів – це досить резонансна тема в багатьох країнах, де впроваджено МСФЗ і збережено національні системи обліку.

Скажімо, це серйозний головний біль для головбухів Російської Федерації.

Щоб це зрозуміти, досить подивитися на таку примітку з МСФЗ-звіту Групи "Нижнекамскнефтехим" за 2012 рік:

"Размер нераспределенной прибыли, которая по соответствующему российскому законодательству может быть направлена на распределение между акционерами, определяется на основе бухгалтерской отчетности отдельных компаний, входящих в Группу, подготовленной в соответствии с требованиями российского законодательства. Данные суммы могут существенно отличаться от сумм, рассчитанных на основе МСФО".

Як ви розумієте, за таких умов для адекватного визначення дивідендів головбухові доводиться вести два обліки: за МСФЗ і за російськими стандартами обліку. Адже прибуток – це підсумковий показник. Щоб його одержати, потрібно вести комплексний облік усіх подій і всіх операцій.

Цю проблему корпоративні юристи іноді намагаються пом'якшити на рівні статутних документів, прив'язуючи деякі параметри розрахунків дивідендів до МСФЗ-показників. Наприклад, у звіті АТ "Ростелеком" за минулий рік сказано:

"Общая сумма, направляемая на выплату дивидендов по обыкновенным акциям, не должна быть менее 20 % от чистой прибыли Группы, отраженной в бухгалтерской отчетности, подготовленной в соответствии с МСФО".

Як би там не було, але комбінування двох стандартизаційних систем – це досить непросте завдання.

В Україні ситуація, на наш погляд, дещо простіша.

Так, згідно зі статтею 30 Закону "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року або нерозподіленого прибутку.

Показники чистого та нерозподіленого прибутку визначаються за фінансовою звітністю.

Відповідно до статті 121 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено коло підприємств, що складають фінансову звітність за МСФЗ. Одні це роблять обов'язково, інші можуть перейти на МСФЗ добровільно.

Такі компанії подають звітність, складену саме за МСФЗ.

На наш погляд, це означає, що з погляду офіційної легалізації в підприємства буде тільки один показник чистого прибутку та тільки один показник нерозподіленого прибутку. Ці показники зафіксує саме МСФЗ-звітність.

Це, звичайно, не заважає компанії скласти звітність за П(С)БО, або за US-GAAP, або навіть за якимись піратськими стандартами Сомалі. Але такі звіти не матимуть офіційного статусу. Їх не подають держорганам.

Податковий кодекс  також додає аргументів на користь цієї позиції. Визначення дивідендів, наведене в пп. 14.1.49 Кодексу, дає посилання на бухгалтерські стандарти. А п. 44.2 Кодексу вказує, що в ситуаціях прямих посилань на бухстандарти підприємства, які застосовують МСФЗ, повинні використовувати правила обліку за МСФЗ. Тобто для оподаткування дивідендів такі компанії точно повинні використовувати показник дивідендів, розрахований за МСФЗ-прибутком.

На наш погляд, цього достатньо, аби зробити такий висновок: українські підприємства, що прийняли офіційне рішення1 про складання й подання своєї фінансової звітності за МСФЗ, за базу для нарахування дивідендів можуть використовувати тільки ті показники, які зафіксовано у звітності за МСФЗ (винятком є хіба що державні унітарні підприємства. Для них постановою КМУ від 23 лютого 2011 р. № 138 установлено спеціальне правило, за яким базою для відрахувань державі часток прибутку є чистий прибуток, визначений за П(С)БО).

____________
1 Добровільне або у зв'язку з вимогами законодавства – у цьому випадку не важливо.

Тому, на нашу думку, якщо підприємство прийняло МСФЗ і у звітності за МСФЗ немає прибутку, то в такого підприємства немає достатніх підстав для нарахування дивідендів.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання Вісник МСФЗ
Контакти редакції:
ifrs@ligazakon.ua
 
Даний функціонал доступний передплатникам в електронному виданні.
Якщо Ви ще не передплачуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера
або підпишіться на видання Вісник МСФЗ